Батьки, стаючи старшими, вимагають уваги і турботи, як маленькі діти, і потрібно постійно пам’ятати, що старість постукає і в наші двері. Перш ніж зробити якийсь вчинок, треба подумати про те, щоб не поранити своїх батьків. У сучасному світі в гонитві за грошима і достатком, люди часто втрачають своє обличчя і серце, забувають своїх батьків. Ніна Петрівна дуже засмутилася, дізнавшись, що її рідний син заблокував її номер, щоб вона не змогла додзвонитися. Причина такого вчинку – несправедливий поділ майна, принаймні, син Ніни так вважав.
Ніна Петрівна мала доньку, яка постійно її відвідувала, дбала про неї і щиро цікавилася здоров’ям, тоді як син дзвонив кілька разів на місяць. Бачачи таке ставлення до себе, пенсіонерка вирішила, що треба дарувати дім доньці, а не синові, і це спричинило невдоволення. Ніні Петрівні не пощастило також із невісткою, яка замість того, щоб сказати чоловікові, що він не має рації і треба зателефонувати своїй матері, підливала олії у вогонь. Для пенсіонерки найприкріше було те, що її син навіть не знає, що вона вийшла на пенсію та звільнилася з роботи.
Якось, коли вона випадково зустріла свого сина в парку, той дуже здивувався, дізнавшись, що його мама більше не працює. Незважаючи на те, що Ніна Петрівна ледве зводила кінці з кінцями, все ж таки вирішила не турбувати свого сина та невістку, і не хотіла напрошуватися до них у гості. Дочка пожаліла свою маму та вирішила взяти опіку над нею. Нині Петрівна щаслива, що живе зі своєю донькою і виховує онуків, щоб хоч якось допомогти своїй доньці; а сина вона вибачила давно, але навряд чи захоче побачити його знову — навіть надворі, навіть випадково.