Все найдорожче баба Варя віддала не членам сім’ї, а сусідському хлопцю.

-Давайте я вам допоможу пакети донести, баб Варя, — хлопець підбіг до бабусі і взяв пакети. -Дякую, Васю, я ось готуюся. Завтра онуки мають приїхати. -Ну так завтра б і поїхали до магазину на машині сина, куди ж із вашим здоров’ям такі пакети тягати, — відповів Вася. -Нічого нічого. Я хочу, щоб до приїзду онуків все було готове, літо, відпочинок потрібен. -Відпочинок усім потрібний. А ви коли відпочиватимете, вам же з онуками важко. -І я колись відпочину, Васю. Вася знав бабу Варю з самого дитинства. Вона була найкращою подругою його бабусі. Математику та англійську Вася робив разом із бабою Варею, збирав із нею яблука в саду, часто допомагав.

А ось син її був навпаки якийсь відчужений. А як поїхав у місто, то зовсім забув про свою матір. Тільки відправляв їй неслухняних і розпещених онуків кілька разів на рік. А після їхнього візиту баба Варя ходила по сусідах і просила прощення за їхні крики та капості. Цього разу, як тільки онуки поїхали, Вася вручив бабі Варі поїздку до санаторію разом із його бабусею. -Вам хороший відпочинок покладено, за здоров’ям слідкувати треба, — сказав Вася. Бабусі добре відпочили, а після повернення Вася подарував бабі Варі білого кошеня, щоб їй однією нудно не було. Тільки через кілька місяців баба Варя ոомерла. Приїхав її син із дружиною, і стали щось робити з квартирою, все там перевернули, кричали, ламали…

Після ոохорону прийшла невістка баби Варі: -От, ти цього кота подарував, ти й забирай. І там у під’їзді ще будиночок цієї тварини. Вася все забрав. Сів на підлогу, кошеня влаштувалося в нього на колінах. Тільки в будиночку кота була маленька коробочка. Вася відкрив її, а всередині виявився золотий кулон із коштовним камінням. Ось що син із дружиною шукали у квартирі бабусі й так не знайшли. Ще був лист, у ньому було сказано, що Вася-найближча людина, і тому вона віддає йому найдорожче, що було — кошеня і цей кулон царських часів. Вася обійняв біле кошеня і стиснув золотий кулон. Cльози покотилися його щоками. А за стіною було чути, як син зі своєю дружиною лaються і щось шукають.

Leave a Comment